Свобода вираження поглядів

 Стаття 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

«Кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати й передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади й незалежно від кордонів. Ця стаття не перешкоджає державам вимагати ліцензування діяльності радіомовних, телевізійних або кінематографічних підприємств.

    Здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками й відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я чи моралі, для захисту репутації чи прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету й безсторонності суду».

Тобто, з тексту Конвенції вбачається, що свобода вираження поглядів складається зі свободи:

- мати свої погляди (думку);

- одержувати, поширювати інформацію та ідеї.

        При чому,  без втручання органів державної влади й незалежно від кордонів. Але, частиною другою цієї статті зазначено, що здійснення цих свобод, оскільки воно пов’язане з обов’язками й відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям. Тобто, свобода вираження поглядів не є абсолютною і її реалізація пов’язана з обов’язками й відповідальністю. Втручання може бути здійснене:

- в інтересах національної безпеки;

- територіальної цілісності;

- громадської безпеки;

- для запобігання заворушенням чи злочинам;

- для охорони здоров’я чи моралі;

- для захисту репутації чи прав інших осіб;

- для запобігання розголошенню конфіденційної інформації;

- для підтримання авторитету й безсторонності суду.