Як оскаржити порушення права на доступ до публічної інформації?

12499042_996415460452011_1888644077_oРішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або суду. Зокрема, про це йдеться у статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та статті 17 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини».

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Як правильно скласти скаргу?

Скарга складається та надсилається у відповідності до Закону України «Про звернення громадян», (зокрема статті 5) та по своїй суті є зверненням. Так, відповідно до цього Закону, в зверненні має бути зазначено: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги, а також, вказано адресата – ПІБ особи, до якої адресується звернення. Звернення має бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати. У електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв’язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

При складанні скарги необхідно чітко сформулювати суть Вашого звернення та додати усі наявні у Вас документи, які підтверджують факт порушення тих чи інших прав, а також усю інформацію, яка стосується суті скарги. До прикладу, якщо Вашу відповідь було проігноровано, варто дізнатися вхідний номер Вашого запиту (наприклад, зателефонувавши до установи, в яку Ви направляли запит) та додати до скарги копію запиту та інформацію про його реєстраційний номер. Якщо відповідь на запит було отримано, проте Ви оскаржуєте ненадання інформації, необхідно додати також копію цієї відповіді.

Важливо! Як підтвердження тих чи інших порушень можна використовувати принт-скріни (знімки екрану), наприклад, якщо Ви оскаржуєте порушення стосовно оприлюднення інформації або підтверджуєте факт надсилання запиту з електронної пошти.

Відповідно до Закону України «Про звернення громадян», орган, до якого Ви надсилали скаргу, зобов’язаний розглянути її протягом календарного місяця, а у виключних випадках – протягом 45 днів, з обов’язковим повідомленням скаржника про необхідність продовження терміну розгляду та у визначений термін надати відповідь.

12788706_996422407117983_768214231_o

За яких умов у розгляді скарги може бути відмовлено?

Письмове звернення — без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.

Не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті. А також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 Закону “Про звернення громадян”, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними. Рішення про припинення розгляду такого звернення приймає керівник органу, про що повідомляється особі, яка подала звернення.

Разом з тим, звернення, оформлене без дотримання вимог, передбачених статтею 5 Закону України «Про звернення громадян», повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження. Якщо питання, порушені в зверненні, не входять до повноважень органу, до якого адресовано це звернення, воно в термін не більше п’яти днів пересилається за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз’ясненнями.

Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.

Варто знати!

Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об’єднання громадян, посадові особи розглядають звернення громадян, не стягуючи плати. Разом з тим, витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об’єднанням громадян, засобами масової інформації у зв’язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.

У разі порушення Закону України «Про звернення громадян» законодавством України передбачена цивільна, адміністративна або кримінальна відповідальність. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Автор: Іван Юрчик, Асоціація УМДПЛ

Posted in Новини, Публікації, Роз'яснення законодавство та правозастосування.