Як правильно скласти запит на публічну інформацію

Незважаючи на те, що Закону України «Про доступ до публічної інформації» незабаром  виповниться 5 років, до цього часу експерти констатують низький рівень правосвідомості населення в даній сфері. Так, дуже часто в своїх запитах громадяни, посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації», запитують інформацію, надання якої регламентується Законом України «Про звернення громадян», іншими словами, замість запиту надсилають звернення. Це пояснюється тим, що пересічний громадянин не зовсім правильно трактує сутність публічної інформації та не розуміється в основних принципах інформаційного законодавства. Як наслідок – велика кількість незадоволених запитувачів та упереджене ставлення держслужбовців. Разом з тим, не будучи обізнаним, запитувач не може захистити свої права в разі їх порушення – а інколи навіть не здогадується, що його права порушено.

З метою покращення описаної ситуації, приводимо декілька порад для написання інформаційного запиту, отримавши який розпорядник чітко розумітиме, що саме в нього запитують, а також те, що запитувач буде захищати своє “право знати”.

Картинка запит (2)

Порядок складання і подання інформаційних запитів регламентується  статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», де вказано, що запит може подаватись в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Про усну форму поговоримо трохи пізніше, наразі розглянемо порядок складання письмового запиту.

Отже, письмовий запит складається в довільній формі. Запит має містити реквізити, які потребує звичайна заява – кому, хто, що запитується, підпис. УВАГА! Для запитів, які направляються електронною поштою, підпис НЕ ПОТРІБЕН. Також рекомендуємо вказувати свої контакти, за якими розпорядник зміг би оперативно прокомунікувати з Вами (номер телефону, електронна адреса).

ТЕКСТ ЗАПИТУ. Для того, щоб отримати саме ту інформацію, яка Вам потрібна, максимально чітко опишіть запитувану інформацію. ПАМ`ЯТАЙТЕ! Закон України «Про доступ до публічної інформації» передбачає надання тільки тієї інформації, яка вже створена або мала бути створена. Тобто, формулюючи запит, ні в якому разі не ставте питання на кшталт «розкажіть мені», «поясніть, будь ласка», «а чому?» і т д. Розпорядник може оцінити такий запит як звернення громадян – а це до 30 днів розгляду. Натомість, говоріть з позиції, начебто ви чітко знаєте, що ця інформація існує: «Надайте, будь ласка, копії документів, які містять інформацію про…» тощо.

Важливо визначитись, запитуємо ми «інформацію» чи «копії документів». Якщо запитувана Вами інформація може знаходитись у великій кількості документів і Вам не важливо бачити усі ці документи,  тоді варто писати «надайте інформацію про..» – практика показує, що в такому випадку розпорядник узагальнить інформацію і надасть витяг; якщо ж Вам потрібен конкретний документ або необхідно бачити загальну картину – потрібно просити «копії документів, які містять інформацію про..». Насправді, рекомендуємо все ж просити «копії документів», оскільки, по-перше, при створенні витягу існує ризик втрати/приховування інформації, а по-друге, при розгляді копій документів  запитувач може виявити обставини, про які раніше й не підозрював.

В один запит рекомендується включати не більше 3х-4х питань. Інакше розпорядник може розцінити Ваш запит як такий, що потребує розгляду протягом 20 днів. Разом з тим, кількість запитів, які може надіслати один запитувач, не обмежена. Кожен запит реєструється і розглядається окремо.

В тексті запиту також рекомендується посилатись на Закон України «Про доступ до публічної інформації» – здебільшого, саме за цією ознакою розпорядник кваліфікує, за якою процедурою розглядати конкретний запит/звернення. Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Ну і насамкінець, надіславши запит, зателефонуйте розпорядникові і дізнайтесь вхідний номер, під яким зареєстровано Ваш лист. Це, по-перше, допоможе захистити свої права у разі порушення, а по-друге, дасть розпоряднику розуміти, що Ви чекаєте на відповідь і простіше буде надати її одразу, ніж гратись у мовчанку.

Важливо. Надсилаючи запит поштою, зробіть собі скан-копію (ксерокопію). Це дасть змогу довести, що ви дійсно надсилали запит. В разі надсилання запиту електронною поштою, для доказу достатньо принт-скріну листа, яким Ви надсилали запит (де буде видно дату направлення та адресу отримувача). У разі, якщо отримання запитуваної інформації є дуже важливим, можна направити запит рекомендованим листом або віднести його до органу особисто, де необхідно отримати копію свого запиту, із вхідним номером і завірену печаткою.

Пам’ятайте! Тільки спільними зусиллями ми зможемо виховати у посадовців почуття поваги до наших прав та до вимог чинного законодавства.

Іван Юрчик, Асоціація УМДПЛ

Posted in Новини, Публікації, Роз'яснення законодавство та правозастосування.