Можливо, правоохоронним органам варто змінити стратегію інформаційної політики

IMG_0162Органи внутрішніх справ, як і прокуратура, щоденно публікують на своїх офіційних веб-сторінках велику кількість  інформації про свою діяльність. Але, чомусь, навіть попри величезний масив даних, що оприлюднюють правоохоронні органи, суспільство їх вважає: закритими, не прозорими, зокрема звертають увагу на випадки порушення  права людини на інформацію.

Можливо, за таких обставин, новій владі  варто запитати у громадськості, яку важливу для них інформацію та в якому форматі вони хочуть і вважають за необхідне бачити на веб-сайтах, інформаційних стендах тощо про діяльність правоохоронного відомства.  Можливо, варто змінити стратегію інформаційної політики й прислухатись до громадянського суспільства й Омбудсмена, що відкрита правоохоронна діяльність є пріоритетом євроінтеграційних прагнень України й без забезпечення таких умов ми не зможемо рухатись далі. Закритість – це вірус, який породжує такі хвороби як корупція, зловживання владою, або навіть спричиняє випадки жорстокого поводження. Можливо, варто для початку не говорити про майбутні глобальні зміни у сфері свободи інформації (бо це як правило закінчується «просто говорити»), а хоча б елементарно дотримуватись норм діючого Закону України «Про доступ до публічної  інформації» і відповідати на інформаційні запити. Зокрема, зрозуміти, що законодавство України прямо проголошує: «не може бути обмежений доступ до інформації, яка хоч якось пов’язана з розпорядженням бюджетних коштів» або, нарешті, витратити дві години робочого часу й заповнити інформаційні стенди, які, як правило, пусті (або взагалі відсутні). Вже не кажучи про те, щоб звернути увагу на проблеми маломобільних  груп населення й створити для них належні умови доступу до приміщень.

Цікавий той факт, що при створенні відповідних умов для забезпечення права на інформацію значно полегшується робота самих службовців; скорочуються витрати часу; оптимізується процес взаємодії із заявниками; якщо оприлюднювати всю інформацію відповідно до Закону, зменшується завантаженість за рахунок віртуалізації процесу й т.д.

Складно собі уявити доцільність і прогрес реформ за умови зміни тільки структури (моделі) відомства, кількості працівників тощо, а традиції закритості будуть залишатись. Вже сьогодні потрібно починати роз’яснювати, що діяльність правоохоронця є публічною (окрім чітко визначених законом випадків), підзвітною, підконтрольною, їх робота направлена на обслуговування інтересів громади, а не власних.

І наостанок. Не зважаючи на скептичне ставлення більшості щодо прогресу в цій сфері, ми запустили програму, яка піднімає всі вищезгадані питання, оскільки віримо, що за умови консолідації зусиль з метою спільного впровадження заходів (не важливо чи Ви громадський активіст, чи службовець,  чи політик, чи студент або просто не байдужий громадянин), які в результаті  змінять існуючий  негатив  бюрократичної “культури секретності” на міцну й цілісну систему, яка гарантуватиме прозору й відкриту правоохоронну діяльність, про яку мріють українці.

Уляна Шадська, керівник програми “Відкритість правоохоронної системи”

Posted in Думки, Новини.

One Comment

  1. Рыба гниет с головы! В последние годы укомплектование руководящих кадров происходит по принципу личной преданности и способностью любой ценой выполнять нужные команды. НИЧЕГО НЕ ИЗМЕНИЛОСЬ! Нового керивныка хватает на неделю честной работы, далее начинаются заказы и другии пикантные вказивки! Такие руководители изначально понимают , что время нахождения в должности зависит от времени нахождения а посади того, кто его назначил.

Comments are closed.